хазяїн

-а, ч. (мн. хазяїни́, -і́в і хазяї́, -ї́в).

1) кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). || Приватний наймач робочої сили. || Підприємець. || Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб.

2) Той, хто займається господарством, веде господарство; господар (у 1 знач.). || Той, хто добре веде господарство, вміло керує виробництвом і т. ін.

3) Господар дому, глава сім'ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо). || Чоловік (у 2 знач.). || розм. Звертання до чоловіка як глави дому, господарства.

4) кого, чого, який і без додатка, перен. Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, розпоряджається кимсь, чимсь; володар. || Той, хто оселився, розмістився десь (про тварину). || розм. Керівник підприємства, колективу.

5) біол. Організм, в якому або на якому живе паразит.